Що таке манга та з чим її їсти?

 

Аніме - це вже знайома тема майже для кожного. Напевне, немає людини, що не чула б про Наруто, Покемонів чи Сейлор Мун!

 

Але чи знали ви, що, на відміну від звичної західної та вітчизняної мультиплікації, аніме, переважно, роблять на основі японських коміксів, що звуться мангою?

А те, чому манга читається задом наперед і з яких причин фанати віддають перевагу саме їй, а не таким привабливим епізодам аніме?

 

Гайда з нами, дізнаватися більше про світ азійських коміксів!

 

 

 

 

А коли манга взагалі з’явилася?

 

Вперше термін “манга” з’явився аж в 1798 році, але тоді він означав не комікси, а химерні чи імпровізовані малюнки.

 

Сучасна манга почала з’являтися та розвиватися як жанр лише під час окупації Японії (1945-1952 роки) завдяки впливу американських коміксів. Але, на відміну від американських художників, японські мангаки (так прийнято називати авторів манги) не були обмежені цензурою та були вільні у виборі творчого напряму.

Саме тоді з’явилась динамічна та фантастична серія Astro Boy та повсякденна серія Sazae-san, що отримала широке визнання жіночої аудиторії.

 

Стиль малюнку дуже різний, і так, стереотипні великі оченятка - виявляється це не обов’язкова складова :)

 

По суті, майже кожна нова незвичайна манга, що з’являлася, започаткувала новий жанр! Саме завдяки сотням талановитих художників та художниць тих часів зараз можна знайти японські комікси на будь-який смак: від дівчаток-чарівниць та гігантських бойових роботів до самураїв та ніндзя.

 

 

Що ж в ній такого особливого?

 

Зараз картина мало змінилася - автори не бояться змішувати жанри, надихаються історичними подіями та класичними книгами, навіть звичайний спорт чи робота організму людини з легкістю стають основою для нових, неповторних та надзвичайно цікавих історій, що підкорюють серця читачів різного віку по всьому світу.

Наприклад, ви можете уявити комікс про роботу клітин тіла, де читач не занудьгує від занадто наукового чи дитячого опису біологічних процесів? Ми - з легкістю, бо читали мангу Cells at Work і можемо вас запевнити: це - ще той бойовик!

Як ви вже могли помітити, одна з відмінних рис манги - те, що вона малюється саме у чорно-білому форматі. Це зумовлено багатьма факторами - від економії часу та коштів художників з видавцями (більшість манги виходить раз у тиждень чи раз у місяць) до вже устаткованих традицій. Монохромність зображення дозволяє мангакам зосередитися саме на унікальному стилі малюнка та детально працювати над кожною сторінкою, завдяки чому деякі з них можна роздивлятися подовгу!

На жаль, при екранізації ці чудові деталі нерідко зникають через те, що досконально вимальовувати кадр заради 5-10 секунд екранного часу попросту нерентабельно. Також нерідкі випадки, коли студії, що випускають аніме, віддають деякі фрази одних персонажів іншим або взагалі змінюють, скорочують чи спрощують сюжет. Саме тому манга - це найкращий спосіб максимально достовірно ознайомитися з авторським стилем, баченням персонажів та створеним мангакою світом.

 

А читати як?

 

Традиційно японська мова має формат tategaki (縦書 き), коли ієрогліфи записують у стовпці, які йдуть зверху до низу та розташовані зправа наліво. Читаются вони так само,відповідно цього розташовані й зображення у манзі.

Тож коли ви берете такий комікс в руки, не варто дивуватися, що обкладинка розташована позаду - все так, як потрібно. Це може здаватися трохи дивакуватим, але через 5 хвилин читання вже звикаєш до такого формату!

 

Звісно, є деякі манги, які при перекладі спеціально віддзеркалюють. Так, наприклад, Кошеня Чі (додати посилання) видається Nasha Idea у звичному нам вигляді зліва направо - все для комфорту найменших читачів.

 

 

Але все ж це - не поширена практика, і більшість авторів наполягають саме на оригінальному вигляді манги під час перекладу іншими мовами.

 

 

 

 

 

ЗАКІНЧЕННЯ

 

Незвично? - Так!

Зацікавило? - Так!

Тож мерщій читати статтю про “Мангу на українському ринку” (додати посилання) і обирати у розділі “Манга” (додати посилання) саме свій неповторний примірник!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Манга на українському ринку

 

Вперше вітчизняний ринок побачив офіційний переклад манги лише у 2009 році. Це була манга Накадзава Кейджі «Босоногий Ґен» (はだしのゲン / Hadashi no Gen) — розповідь про жахи війни й атомного бомбардування, пережиті самим мангакою з Хірошіми. За роботу взялося видавництво “Зелений пес”, але обійшлося не без казусів. Так, наприклад, щоб адаптувати мальопис для українського читача, його відзеркалили, через що японці були дууууже обурені. Виявилося, що у такому вигляді кімоно на персонажах було запнуте навпаки, а так кімоно одягають тільки на покійників (правою передньою частиною наверх, лівою — під низ). Тож довелося все переробляти. Другий том уже вийшов у звично японському форматі з непоганими шрифтами. Але, через малі обсяги продажів переклад зупинився на другому томі.

Далі за справу взялося видавництво “Перо”, завдяки якому у 2010 році на ринку з’явилося аж вісім різноманітних мальописів: «Бізенгаст», «Warcraft», «Зоряний шлях», «Поцілунок вампіра», «Принцеса Аі», «Персиковий пух», «Ван-Вон Хантер» та «Ангели ковчега». Але й тут світ побачили лише перші тома, після чого переклад, на жаль, не продовжувався.

Поки ринок ліцензійних перекладів західних коміксів набирав обертів, довгі роки українська манга жила лише у мріях прихильників. Частково цьому застою сприяли російські видання, що активно завозилися в Україну, частково - піратській самодрук нелегальних перекладів.

 

Тут важливо зазначити, що японським корпораціям та авторам дуже важлива чесність та надійність партнерів: перед продажем ліцензії на той чи інший витвір завжди робиться глибокий аналіз ринку та детальна перевірка репутації видавців. Наявна велика кількість піратських видань на вітчизняному ринку тільки відштовхує японців від співробітництва, адже з нелегальних книжок ваш улюблений автор не отримує ані копійки собі на саке та суші, а неможливість контролю якості ще й псує репутацію.

У жовтні 2019 Nasha Idea несподівано презентувала на комік-коні перший том «Чі. Життя однієї киці», що дало потужний поштовх до ліцензування іншої манги. Зараз видавництво стабільно працює як над черговими томами вже виданної манги, так і над новими тайтлами. Окрім киці Чі, за три роки в них вже встигла з’явитися така манга, як Ганнібал, Сага про Віндланд, Токійські Месники, Радіант, Хочу з’їсти твою підшлункову, Кохання на кінчиках пальців та Ательє чаклунських капелюхів.

 

 

 

Зараз видавництвом ліцензійної манги займається вже не тільки Nasha Idea. Lantsuta, Molfar Comics, Northen Lights також активно працюють над розширенням асортименту ліцензійної та якісної манги.

 

 

 

 

На відміну від західних коміксів, що вже впевнено стоять на обох ногах та полюбилися вітчизняному читачу, японська манга українською знаходиться лише на початку великого та яскравого шляху, і перші примірники вже прикрашають полички прихильників.

 

 

 

 

Якщо вас зацікавила манга - просто зазирніть у шпаринку Мальсторії (активне посилання на розділ манга) і насолодіться японськими коміксами. Офіційні переклади українською, комбо-набори з приємними знижками та гарна якість видань чекають саме на вас ;)

 

Манга купити? Манга на подарунок? Манга для друзів?

Усе тут, на нашому сайті!